March 22nd, 2011

Узбекистан

Настало время публично критиковать узбекское правительство, - представитель Human Rights Watch

Свердлов: Мы пока не располагаем официальной информацией о возможных обвинениях или о причинах ликвидации нашего офиса. Но как только узбекская сторона поставит нас в известность, мы ответим публично.

Мы готовы вернуться в Узбекистан даже завтра, если власти выполнят свои обязательства и выдадут нам аккредитацию.

Но до этого момента западные правительства должны посмотреть на примеры ситуации в Тунисе и Ливии и подумать о своих отношениях с узбекским режимом.   http://www.ca-news.org/news/636211?from=ya

13 марта, окончательные итоги

Вот что получается поле окончательного подсчета голосов:
ЕР - 46,61%
КПРФ, СР, ЛДПР - суммарно 48,33%, в том числе
     КПРФ - 21,06
     СР - 14,23
     ЛДПР - 13,04

Вот что пишет  http://komisar-oss.livejournal.com/392582.html:
 

Collapse )

 

Крепостное право

Сегодня в ГД рассматривается мой проект Постановления ГосДумы в связи со 150-летием с отмены крепостного права. Отклонят, естественно. Текст такой: вначале пара слов про историческую дату, а затем полторы страницы цитат из ДА: что свобода лучше, чем не свобода, что нужны демократические выборы, межпартийная конкуренция, независимые СМИ и суды и т.д. Без ссылки на источник, естественно, поскольку по делопроизводству нельзя так.
Вначале профильный Комитет написал было, что да, дата историческая, но нельзя согласится с автором в его выводах... Я говорю: можно и так написать, но учтите - автор не я.
Немая пауза. В результате просто написали: "Комитет не находит убедительных доводов в пользу необходимости и целесообразности принятия заявления ГосДумой в данной редакции".

ТСН Українці про жахи у Лівії, на вулицях мертві діти.

У прибрежних містах - Місураті, Джменя, Зуарі, Бенгазі – наразі кількасот наших лікарів, деякі з родинами. Евакуація українців може стати найризикованішою і найскладнішою гуманітарною операцією за весь період лівійських подій. Українці, які не пристали на пропозицію покинути Лівію кількома тижнями раніше, практично не дають про себе знати. Інформації про те, скільки точно людей готові виїхати, і в яких містах вони перебувають, наразі немає.

З журналістами ТСН вийшли на зв'язок лікарі та їхні родичі. Родичі українських лікарів у розпачі - вони вже кілька днів не можуть зв'язатися з Лівією. Вони зідзвонюються і зписуються в Інтернеті. І обурені тим, що Україна не поспішає допомагати своїх громадянам. У прибрежних містах - Місураті, Джменя, Зуарі, Бенгазі – наразі кількасот наших лікарів, деякі з родинами. Вони мовчать. ТСН вдалося зв'язатися з педіатром Вікторією Демчук.

Вона разом з іншими українцями працює у місті Бені Валід - його бомбардування поки що оминули, але до місцевого госпіталю відправляють поранених з Місураті, де лікарню розбомбили. "Госпиталь спочатку розбомбила опозиція, вщент, потім добавилася авіація, зараз місто Місурата в руїнах. Страх і жах тепер там, там розбомблено усе. Мертві на вулицях. не тільки солдати, а й діти, і дорослі", - розповіла Демчук. У посольстві України у Триполі попросили лікарів здати відомості про себе, але покинути Лівію вони зараз не можуть, навіть якщо б хотіли.

Collapse )